Кіберщит
>
>
Жалісливі пости у Facebook: хто стоїть за зворушливими історіями та як працює схема емоційної маніпуляції
Жалісливі пости у Facebook: хто стоїть за зворушливими історіями та як працює схема емоційної маніпуляції
У кожного з нас у стрічці Facebook хоча б раз з’являлися зворушливі пости
У кожного з нас у стрічці Facebook хоча б раз з’являлися зворушливі пости: самотній військовий, який нібито святкує день народження в бліндажі; літня людина, яку ніхто не привітав; бідолашний пацієнт, що просить хоча б добрих слів.
Такі історії змушують зупинитись, зітхнути… і натиснути «лайк». Але проблема в тому, що більшість таких історій — вигадані. А людей на фото не існує.
Наше розслідування показує: це — не емоційні історії звичайних українців, а інструмент ворожих інформаційних операцій, шахрайських схем та збору даних.
Як працює виготовлення “жалісливого посту”: рецепт маніпуляції
Ми проаналізували десятки таких публікацій і виокремили чотири основні «інгредієнти», з яких виготовляються ці пости.
1. Емоційний гачок: «Пошкодуйте мене»
Перше, на що роблять ставку — це співчуття.
Типові фрази:
«Ніхто не привітав мене з днем народження…»
«Пишу з окопу. Я дуже самотній…»
«Мені нема до кого звернутися…»
Мета — викликати емоційну реакцію. Людина зупиняється, співчуває, натискає «подобається» — і алгоритм Facebook автоматично просуває такий пост далі.
2. Фейкові фото військових та цивільних, створені ШІ
Переважна більшість «героїв» цих постів — нейромережеві персонажі.
У них:
неприродні риси обличчя;
дивні пропорції;
штучні пози.
Та сама фотографія може з’являтися у десятках різних груп, з різним текстом — ознака масового копіювання та автоматизації.
3. «Лайкни, якщо ти добра людина»: маніпуляція алгоритмами
Знайома фраза?
Такі формулювання — спеціальні психологічні тригери:
«Підтримай, якщо ти не байдужий».
«Прокоментуй, щоб привітати героя».
«Поділись, бо цей чоловік заслуговує тепла».
Навіть негативний коментар працює на користь шахраям — будь-яка взаємодія збільшує охоплення.
4. Фейкові “патріотичні” сторінки, що керуються з-за кордону
Багато подібних сторінок мають нібито українські назви, але їхні адміністратори знаходяться:
у РФ,
в Азії,
в країнах Африки.
Ми перевірили одну з таких сторінок — «Українські війська». Попри назву, вона:
створена в Індонезії;
наповнюється ШІ-згенерованими фото;
містить переклади машинним перекладачем;
просуває меседжі, які підривають довіру до ЗСУ.
Навіщо створюються такі пости?
Ми виокремили три головні цілі.
1. Деморалізація українців
Подібні пости формують відчуття, що військові нікому не потрібні, що ніхто їх не підтримує. Це класична стратегія інформаційного впливу.
2. Збір інформації
Люди в коментарях часто:
розповідають про своїх рідних на фронті,
вказують місця служби,
діляться фото та особистими даними.
Це може використовуватися розвідувальними структурами противника.
3. Підготовка шахрайських схем
Після того, як сторінка набирає аудиторію, на ній запускають:
фейкові збори на вигаданих військових;
маніпулятивні повідомлення;
пропагандистські меседжі.
Так формується “інформаційний місточок” між довірою аудиторії та подальшою дезінформацією.
Реальний приклад: “Українські війська”
Ми відстежили одну з таких сторінок. Факти:
створена не в Україні;
наповнюється контентом з ШІ;
тексти — машинний переклад;
фото не відповідають текстам;
просуває хибні меседжі про ЗСУ та командування.
Статистика взаємодій показує десятки тисяч охоплення — завдяки емоційним реакціям українців.
Як захистити себе та інформаційний простір?
1. Не лайкати і не коментувати такі пости
Жодної взаємодії — навіть негативної.
2. Негайно скаржитися на сторінку або пост
Facebook дозволяє відправити скаргу за:
фейкову особу,
маніпуляції,
шахрайство.
3. Перевіряти джерела
Справжні сторінки українських підрозділів:
мають офіційні логотипи;
не використовують ШІ-фото;
не створюють жалісливих історій для емоційного тиску.
4. Пам’ятати: емоційні маніпуляції — один із найнебезпечніших інструментів інформаційної війни.
Висновок
Такі пости — не просто «емоційний контент» чи «невинні історії».
Це частина великих інформаційних кампаній, спрямованих на:
підрив суспільної довіри;
збір персональних даних;
розкручення шахрайських зборів;
поширення дезінформації.
Критичне мислення — головний інструмент захисту.
А «Кіберщит» — ваш союзник у боротьбі з інформаційними маніпуляціями.
Повну версію розслідування дивіться на YouTube-каналі «Кіберщит», де ми детально розбираємо механіку цих схем та показуємо реальні приклади маніпуляцій.

DataHunt
23 лист. 2025 р.
Напрямки діяльності










