В Україні люблять говорити пафосні речі про цінності. Про відповідальність.
Про те, що паспорт — це не просто папірець, а ознака приналежності до держави.

Ці слова звучать красиво. Особливо — з вуст чиновників.

Але коли подивитися, як насправді працює держава в одній з найбільш токсичних сфер — онлайн-азарті, стає очевидно: між словами і реальністю прірва.

Партнерки казино: бізнес, який заробляє на програшах

Партнерські програми онлайн-казино давно стали масовим явищем.
Блогери, сайти, Telegram-канали приводять гравців — і отримують за це гроші.

Моделі прості:

CPA — оплата за реєстрацію і депозит. Партнер отримує фіксовану суму за конкретну дію:
– реєстрацію нового гравця,
– перший депозит або «FTD» (First Time Deposit).
Зазвичай CPA в iGaming становить приблизно $200–$600 за  одного платоспроможного гравця (приблизно $200–$600 за одного гравця) залежно від ринку і якості трафіку. 

У деяких партнерських програмах CPA може бути до $350–$1000 за лід при високій якості трафіку. 

RevShare — відсоток із програшів гравця. Партнер отримує відсоток від прибутку казино, який генерує залучений гравець.  Комісії в RevShare часто встановлюють у межах 25%–50% чистого доходу від гравця, а в деяких партнерках — до 60%. 

✔ Наприклад:

·         стандарт: 25%–50%

·         високі показники: до 50%–60%
💡 Це означає, що якщо гравець програє, скажімо, $1000, партнер може отримати $250–$600 і більше з цього доходу. 

Про останнє в рекламі говорять неохоче. Бо це означає одне: партнер заробляє лише тоді, коли людина програє гроші.

Це фундаментальний конфлікт інтересів, який замовчується. Натомість суспільству продають міф про “пасивний дохід” і “звичайний бізнес”.

Недобросовісна реклама як системна практика

Щоб партнерки працювали, потрібен постійний приплив нових людей.
І тут починається класика:

• прихована реклама без маркування

• “особисті рекомендації” замість чесного #реклама

• подача казино як способу заробітку

• повне ігнорування теми ігрової залежності

Це не поодинокі випадки. Це — системна модель просування.

Коли порушення “не бачать”

Протягом півроку відомих блогерів та ЗМІ державне агентство «ПЛЕЙСІТІ» оштрафувало на 67 мільйонів гривень за рекламу онлайн казино.

Паралельно з гучними штрафами блогерів, реклама казино спокійно з’являється:на захоплених, непрофільних, напівмертвих сайтах.

Один із таких кейсів — реклама Slots City на сайті будівельних матеріалів.

На початку цього року ГО «Центр протидії кіберзлочинності “Кіберщит” звертається до регулятора КРАІЛ. І отримує відписку: оператор бренду Слотс Сіті ТОВ “ГЕЙМДЕВ” каже, що він нічого не замовляв і “не має відношення” та проводить розслідування як так могло статися. Ця відповідь була отримана в лютому 2025 року та до цього часу недобросовісна реклама казино Слотс Сити продовжує демонструватися.

Санкцій немає. Сайт не заблоковано. Ніхто нічого не зробив.

Так і формується вибіркове правозастосування:

• блогер — легка мішень

• системне порушення — “складний кейс”

Російський слід: справа Pin-Up

Але найсерйозніше — навіть не реклама.

За даними правоохоронних органів і журналістських розслідувань, колишнього голову КРАІЛ затримали за підозрою у сприянні діяльності російського онлайн-казино Pin-Up.

Йдеться про казино, яке працювало в Україні через ліцензовані компанії, але, за даними слідства, мало бенефіціарів, пов’язаних із Російською Федерацією.

Повідомлялося, що:

• СБУ надсилала регулятору інформацію про ці зв’язки

• ліцензії при цьому не були відкликані

• слідство розслідує можливе відмивання коштів і сприяння державі-агресору

Це вже не питання реклами чи блогерів.
Це — питання національної безпеки.

Пафосні слова і жорсткі факти

В одному з інтерв’ю колишній керівник регулятора заявив:

Нам дуже на халяву дістається паспорт із прапором нашої країни. Просто безкоштовно. Ти нічого не віддаєш — просто щоб жити в цій країні

З цією тезою складно не погодитися.

Але іронія в тому, що після цих слів та сама людина опинилася в СІЗО, а правоохоронці повідомляли про:

• виявлення наркотичних речовин

• великі суми готівки під час обшуків

  

Це не оцінка і не вирок.
Це — публічна інформація слідства.

Проблема не в словах. Проблема в системі

В Україні справді багато говорять про відповідальність.
Але система показує інше:

• на програшах людей заробляють мільйони

• реклама працює в сірій зоні

• дрібних блогерів карають показово

• системні ризики ігнорують роками

Паспорт — це не халява.
Закон — теж не має бути халявою.

Або він працює для всіх.
Або він не працює взагалі.