Що таке Crypsee і чому про нього говорять як про шахрайський кредитний сервіс?

Crypsee (також CrypSEE, Кріпсі) рекламує себе як «інноваційний криптокредитний сервіс», що начебто працює за сучасними цифровими стандартами. Але реальність виявилася зовсім іншою. За глибоким аналізом, свідченнями жертв і матеріалами судових ухвал, Кріпсі — типовий приклад нелегальної схеми, що прикривається модними технологічними термінами.

У користувачів — психологічний тиск, погрози й фейкові “борги”, у регуляторів — жодної інформації про ліцензію, у експертів — чіткі маркери фіктивності.

Хто стоїть за Crypsee: естонський «номінал» і британська юрособа

Юридично сервіс зав’язаний на компанію HI-TECH DYNAMICS GROUP LIMITED, зареєстровану у Великій Британії. Директор — громадянин Естонії Вальдемар Палмоджа (Valdemar Palmoja).

Але найцікавіше — інше. Аналіз відкритих реєстрів показує, що лише протягом одного року Вальдемар Палмоджа формально став власником 19 українських компаній. Для звичайного підприємця подібна концентрація бізнесів із різних сфер — нелогічна й економічно необґрунтована.
Для фахівців із фінансових злочинів — це навпаки чіткий маркер схеми, що працює за алгоритмом “номінальний директор”: коли на одну особу оформлюють десятки структур, які де-факто контролюють зовсім інші люди.

Подібні “ланцюги” створюють для трьох основних цілей:

1. Приховування справжніх бенефіціарів — коли власник хоче уникнути санкцій, перевірок або зв’язку між ним і реальним бізнесом.

2. Відмивання грошей — коли через низку фірм-прокладок проганяють кошти, змінюючи їх походження.

3. Побудова мережі “прокладок” для шахрайських операцій — щоб у разі скарг, кримінальних проваджень або перевірок відповідальність лягала на формального директора з іншої країни, який не приймав реальних рішень.

   
   

В українських реаліях це часто виглядає як масове переписування фірм на іноземних номіналів — громадян Грузії, Естонії, Молдови, Чехії — які інколи навіть не усвідомлюють, що юридично “володіють” десятками компаній. У випадку Палмоджі ситуація виглядає саме так:
19 компаній за 12 місяців — і жодної логічної бізнес-стратегії за ними.

Ще більш показовим є те, що різні компанії з цього списку мають сліди попередніх конфліктів, податкових боргів або участі у сумнівних тендерах. Такі “активи” нерідко навмисно переписують на номіналів, щоб очистити поле для нових операцій або уникнути відповідальності.

Організації вже вдалося з’ясувати, що оформлення цих угод відбувалося через одного й того самого українського юриста, який спеціалізується на реєстраційних діях і, судячи з документів, виступав посередником у всій схемі. У наступних матеріалах ми детально розповімо:

• які саме українські бізнеси було переписано на Палмоджу;

• хто контролював компанії до передачі;

• які суми “пройшли” через ці структури;

• і яку роль відігравав юрист, що супроводжував угоди.

Ця історія значно ширша за сам Crypsee. Вона виходить на системний бізнес-ланцюг, який міг використовуватися для фінансових махінацій, схеми ухилення від податків та маскування шахрайських сервісів під нібито легальні компанії.

Як працює шахрайська схема Crypsee: погрози, шантаж і збір персональних даних

Crypsee не має законних механізмів стягнення боргів. І тому вдається до методів, характерних для кримінальних «колекторів» 2010-х: образи, переслідування родичів, публічне поширення персональних даних.

1. Вульгарні та принизливі погрози

У численних свідченнях постраждалі демонструють цинічні повідомлення, якими їх засипають псевдотрудники сервісу:

• «Син шл***, якщо не вернеш гроші…»

• «Оч** порву…»

Такі формулювання — класична мова рекету, а не фінансових послуг.

2. Тиск через близьких

Коли прямі погрози не працюють, починається психологічний тиск через родину чи колег:

• «Найти твоїх близьких?»

• «Кенту інфу передал…»

Це не просто неетично — це ознаки вимагання, що підпадає під ст.189 КК України.

3. Фейкові оголошення з особистими даними

Один із найбільш небезпечних методів — публікація оголошень з чужими фото.
Один із прикладів: фейковий збір коштів із заголовком «ВАЖЛИВО! Потрібен протез» — із фото людини, яка не має жодного стосунку до такого запиту.

Це одночасно порушує:

• приватність (ст.182 КК),

• шахрайство (ст.190),

• незаконний збір персональних даних,

• та формує суспільну небезпеку для жертви.

Чернігівська справа: як Crypsee отримав доступ до банківського рахунку жертви

Одна з найпоказовіших історій — справа, розглянута Деснянським районним судом Чернігова 2 травня 2025 року.
Жінці зателефонували представники HI-TECH DYNAMICS GROUP LIMITED та вимагали повернути кредит, якого вона ніколи не брала.

Що встановлено судом (ключові фрагменти ухвали):

·         «Представники HI-TECH DYNAMICS GROUP LIMITED повідомили про кредит CrypSEE 1st…»

·         «Шахраї отримали доступ до рахунку АТ “Універсал Банк” у період 31.01–02.02…»

·         «Відсутність об’єктивних даних…»

Попри очевидні докази втручання в банківський рахунок, суд відмовив у скарзі, а поліція не внесла дані до ЄРДР.

Це викликає питання: чи готова система протидіяти новим видам кіберзлочинів?

Які статті Кримінального кодексу можуть стосуватися Crypsee

Аналізуючи скарги постраждалих, дії Кріпсі можуть містити ознаки одразу кількох злочинів:

► Стаття 190 (ч.4) — шахрайство у великих розмірах

Несанкціоноване проникнення в банківські рахунки та привласнення коштів.

► Стаття 200 — незаконні дії з платіжними картками

Використання чужих карткових даних без згоди.

► Стаття 361 — несанкціоноване втручання в інформаційні системи

Доступ до банківських сервісів потерпілих.

► Стаття 189 — вимагання

Погрози, психологічний тиск, шантаж.

► Стаття 182 — порушення приватного життя

Збір персональних даних, розсилка фейкових оголошень.

► Стаття 355 — примушування до виконання зобов’язань

Вибивання неіснуючих боргів.

Головні висновки: Crypsee — не фінансовий сервіс. Це маскування шахрайської діяльності

Національний банк України офіційно підтвердив: Crypsee працює без ліцензії.
Це означає, що будь-які “кредити” цього сервісу не мають юридичної сили.

За даними розслідування, Crypsee:

• працює через фіктивні компанії,

• використовує іноземних номіналів,

• створює фейкові борги,

• застосовує погрози та шантаж,

• незаконно збирає персональні дані.

І найголовніше — системно уникає відповідальності, користуючись прогалинами в регулюванні.

Що далі?

Редакція готує наступний матеріал, де будуть оприлюднені:

• імена українських бізнесменів,

• перелік компаній,

• документи, за якими їхні фірми були фіктивно переписані на естонського номінала Вальдемара Палмоджу.

Це — доволі масштабна схема, і ми вже отримали докази її існування.

🎥 Дивись повне відеорозслідування на нашому YouTube-каналі.