Це рішення одразу викликало активні дискусії: прихильники говорять про цифрову ефективність, критики — про загрозу приватності та кібербезпеці.

📌 Що таке ЄІССС і для чого вона створюється

Єдина інформаційна система соціальної сфери була започаткована ще п’ять років тому як частина державної Стратегії цифрової трансформації.

Спочатку її метою було:

• спростити доступ до соціальних виплат і пільг

• об’єднати процедури оформлення допомоги

• автоматизувати процеси взаємодії між держорганами

У 2022 році система розгорнулась по всій країні та відіграла ключову роль під час гуманітарних криз. Саме через ЄІССС виплачували:

• допомогу внутрішньо переміщеним особам

• компенсації постраждалим після підриву Каховської ГЕС

• інші види соціальної підтримки

Система отримала міжнародні нагороди — European Social Services Awards 2023 та Zero Project Award 2024.

📘 Що змінює новий закон

Ухвалений законопроєкт не лише узаконює роботу ЄІССС, а й значно розширює її функціонал.
Система має стати центральною точкою доступу до понад 30 державних реєстрів, серед яких:

• Єдиний реєстр військовозобов’язаних «Оберіг»

• Електронна система охорони здоров’я

• Реєстр транспортних засобів

• Державний земельний кадастр

• Реєстр прав на нерухоме майно

• Демографічний реєстр

• Реєстр платників податків

Фактично, держава отримає можливість бачити повний цифровий профіль кожної людини: доходи, медичні дані, власність, соціальний статус, військовий облік, місце реєстрації тощо.

⚠️ Ризики: централізація даних = централізація загроз

Цифровізація — це зручно, але надмірна концентрація інформації породжує небезпеки.

🔸 Технічні ризики

Колишній керівник Держспецзв’язку Юрій Щиголь вважає ідею створення такого сховища «ризикованою та непродуманою».
Адже зламавши один реєстр, хакери можуть отримати доступ до повної інформації про мільйони людей.

🔸 Корупційні ризики

Колишній заступник керівника кіберполіції Заур Урусов наголошує на людському факторі:

«Навіть найкращий захист не врятує, якщо адміністратор продасть доступ за 100 тисяч доларів».

Україна вже переживала зливи даних банків, мобільних операторів та сервісів доставки.
Але в масштабах ЄІССС потенційні витоки можуть бути катастрофічними.

🕒 Коли система офіційно запрацює

Закон набуде чинності через шість місяців після публікації.
За цей час:

• Кабмін повинен адаптувати підзаконні акти

• Мінсоцполітики — підготувати технічну інфраструктуру

• профільний комітет — завершити візування документу

Після цього закон підпишуть голова парламенту та президент.

⚖️ Що це означає для кожного з нас

Україна рухається до повної цифровізації державних послуг, і це загалом позитивний тренд. Але кожна така трансформація потребує:

• чітких гарантій захисту даних

• незалежного нагляду

• прозорих правил доступу до інформації

• відповідальності за зловживання

ЄІССС здатна зробити взаємодію з державою значно швидшою. Та водночас вона відкриває нові виклики щодо приватності, прав людини та кібербезпеки.

Україна впевнено будує цифрову державу. Але важливо, щоб вона залишалася державою для людей, а не системою, де зберігається надмірно велика кількість чутливої інформації без достатніх гарантій безпеки.