Уявіть: звичайний день, спокійний вечір, і раптом—сповіщення в Telegram. Невідомий контакт пропонує «легку віддалену роботу» з фантастичними заробітками буквально «за кілька кліків». Не потрібно спеціальних навичок, досвіду або навіть багато часу. Лише лайки, підписки, кілька простих дій—і гроші, здається, самі падають на картку.

Так починається історія сотень людей, які стали жертвами нової хвилі онлайн-шахрайства, що маскується під швидкий заробіток. Наша команда Кіберщита провела власне розслідування, щоб розібратися, як працює ця схема, чому люди ведуться на неї та як не стати наступною мішенню.

Етап 1. «Ти існуєш, щоб лайкати»

Жертва отримує повідомлення від «менеджера»—наприклад, Валентини. Обіцянки звучать надзвичайно привабливо:

• до 100 000 грн на тиждень;

• прості завдання;

• швидкі виплати.

Перші завдання справді здаються безпечними: перейти за посиланням, поставити «сердечко», надіслати скріншот. За це обіцяють 100 грн. Людина виконує. І тут важливий психологічний момент: нічого поганого не відбувається. Здається, що схема можлива.

Етап 2. «Контроль персональних даних»

Далі з’являється «старший менеджер» Анна. Вона запитує персональні дані «для виплати». Паралельно жертву додають у групу Telegram з іншими «учасниками», які відправляють скріншоти своїх виплат та дякують адміністрації.

Це один із ключових інструментів маніпуляції—імітація соціального доказу. Створюється враження чесності, масштабності й активності.

Етап 3. «Підняття ставок»

На сцені з’являється третій персонаж—«менеджер Михайло». Він пропонує завдання іншого рівня:

• купити товар за гроші;

• отримати повну компенсацію + комісію.

Початкові суми невеликі—200–300 грн. Жертва ризикує, купує щось з інтернет-магазину… і бачить реальну виплату. Потім—нове завдання. Сума більша. І більша. І ще більша.

В групі кожні кілька хвилин хтось звітує про «отримані виплати». Людина впевнена, що все працює.

І ось момент: жертва купує товар на 5 000 грн. Потім на 20 000. Потім на 60 000. Кожного разу обіцяють компенсацію. Але раптом…

Усі чати зникають. Менеджери зникають. А разом з ними—і гроші.

Історія Марини: мінус 150 000 грн

Для захисту її особистості ми змінили ім’я. Марина виконувала завдання добросовісно. На початку вона отримала кілька мікровиплат, що закріпило довіру. Далі суми збільшувались:

• 5 000 грн

• 20 000 грн

• 60 000 грн

Загалом вона переказала близько 150 000 грн.

Після цього всі чати були видалені. Згодом «менеджери» знову вийшли на зв’язок—тепер пропонуючи повернути частину коштів… але за умови нового внеску. Це класична схема повторного обману, коли шахраї тиснуть на відчуття втраченої вигоди.

Чому люди «ведуться»? Коментар психолога

Ми звернулися до експерта з поведінкової психології. Ось основні фактори:

✔️ Обіцянка легкої винагороди

Людина прагне швидкого результату без зусиль. Це базова емоційна реакція, на якій грають шахраї.

✔️ Соціальний доказ

Фейкові учасники та штучні «відгуки» створюють відчуття колективної довіри.

✔️ Пастка втраченої вигоди

Жертва вже «вклала» час, дані, гроші. І зупинитися психологічно важко.

✔️ Ілюзія контролю

Виконання завдань і отримання перших «винагород» формує відчуття, що ситуація під контролем.

Як працює схема технічно?

Шахраї створюють десятки груп і акаунтів. На початку вони роблять невеликі виплати, але… не свої гроші. Гроші одного учасника надходять іншому. Це елемент фінансової піраміди.

Головна мета—втягнути людину в «платні завдання», де суми вже значні.

Як не стати жертвою?

❗ Ніколи не надсилайте гроші, щоб «заробити».

❗ Не передавайте персональні дані невідомим.

❗ Перевіряйте домени, сайти та компанії.

❗ Якщо вам пропонують легкий заробіток—це майже завжди шахрайство.

❗ Зберігайте всі докази та звертайтесь до кіберполіції.

Висновок

Схема «легкої віддаленої роботи»—це не новий вид підробітку. Це рольова гра, у якій уявні менеджери контролюють ваші очікування, страхи та довіру.
Її кінцева мета—довести жертву до максимальної фінансової втрати.

Ми закликаємо: не піддавайтеся на такі пропозиції і попередьте своїх близьких.

👉 Повна версія розслідування — на YouTube-каналі «Кіберщит».