
Диван за 400 грн у TikTok: як українців заманюють у Telegram
Реклама дивана за 400 гривень у TikTok веде до Telegram-ботів і десятків підписок.

Новий диван за 400 гривень. Не завдаток, не перший внесок і навіть не ціна «від». Усього 400 гривень за меблі. Звучить як неймовірна акція? Ми вирішили перевірити рекламу та пройшли весь шлях потенційного покупця. Результат: дивана немає. І, схоже, ніколи не було.
Громадська організація «Центр протидії кіберзлочинності «Кіберщит» дослідила, як за допомогою реклами в TikTok користувачів заманюють у Telegram-канали, де замість обіцяних товарів на них чекають боти, фальшиві перевірки та нескінченні підписки.
Диван за 400 гривень: що приховує реклама?
Усе починається з привабливого рекламного оголошення в TikTok.
Користувач бачить меблі за неправдоподібно низькою ціною та переходить за посиланням, сподіваючись придбати товар.
Однак замість інтернет-магазину потрапляє до Telegram.
Під час перевірки ми виявили два сценарії.
Перший — приманка без товару.
Людину переводять до каналу, де обіцяного дивана просто немає. Реклама виконує лише одну функцію — залучає нових підписників.
Другий — складніша схема з ботом та фальшивою перевіркою.
Користувача спрямовують до закритого Telegram-каналу. Там його зустрічає бот-адміністратор на ім'я «Аліна» з фотографією, яка має ознаки генерації штучним інтелектом.
Далі починається своєрідний квест.
«Аліна», анкета та вигадана помилка системи
Щоб нібито отримати доступ до вигідної пропозиції, користувач має пройти анкетування.
Питання не перевіряють ані платоспроможність, ані можливість придбати меблі. Вони лише створюють ілюзію обов'язкової процедури.
Після відповідей виникає «помилка системи».
Для її усунення бот пропонує виконати додаткові умови — зокрема підписатися на кілька десятків Telegram-каналів.
І тут стає зрозуміло: метою всієї конструкції є не продаж меблів, а залучення аудиторії.
Користувач витрачає час, переходить між каналами та виконує вимоги, але так і не наближається до придбання дивана.
Як заробляють на таких схемах?
Telegram-аудиторія має комерційну цінність.
Власники каналів можуть заробляти на рекламі, платному просуванні та залученні підписників.
Тому заманювання користувачів через неправдиві товарні пропозиції може бути способом штучного збільшення аудиторії.
При цьому не обов'язково виманювати гроші безпосередньо з банківської картки.
Ваші переходи, підписки та увага самі по собі можуть бути ресурсом, який монетизують організатори схеми.
Водночас такі механізми не слід автоматично ототожнювати з викраденням персональних даних або коштів: для встановлення додаткових правопорушень потрібні відповідні докази.
Як не потрапити в пастку?
Якщо реклама обіцяє дорогий товар за символічну ціну, перевірте продавця, його сайт, контактні дані та реальні умови продажу.
Особливо насторожуйтеся, коли замість оформлення замовлення вас змушують переходити в Telegram, спілкуватися з ботами, проходити незрозумілі анкети або підписуватися на сторонні канали.
Не передавайте таким ботам конфіденційні дані та не здійснюйте платежів за нібито розблокування покупки.
«Кіберщит»: дивана немає. Товар — це ви
У новому відеорозслідуванні ми показуємо весь шлях: від реклами дивана за 400 гривень у TikTok до Telegram-бота, фальшивої системної помилки та вимоги масових підписок.
Розбираємо, як працює ця схема, навіщо створюються подібні рекламні приманки та чому навіть без прямого викрадення грошей користувач може стати об'єктом комерційної маніпуляції.
Напрямки діяльності
Вас також зацікавить
«Це полковник СБУ! Увімкніть камеру та покажіть усі гроші!» — так починається шахрайська схема, яка може коштувати українцям усіх заощаджень. Як працюють фальшиві обшуки через відеозв'язок і що говорить закон?
Кол-центр у Харкові, фальшиві юристи, кредити через Smart-ID та реклама повернення грошей у Facebook. Розслідування міжнародної схеми Recovery Scam.
Родина заплатила 3500 євро освітній агенції, але дитина не вступила до університету. Як перевірити посередників та самостійно подати документи в Австрії.
Як карти Таро та астрологічні прогнози можуть використовуватися для російської пропаганди? Військова частина 10003, ефект Барнума та журналістське розслідування.










