Wikipedia, яка понад два десятиліття залишалася символом відкритих знань, тепер опинилася в центрі нового глобального протистояння — між нею та індустрією штучного інтелекту. Співзасновник онлайн-енциклопедії Джиммі Вейлз заявив, що компанія вже співпрацює з великими технологічними корпораціями за моделлю, подібною до угоди з Google, аби отримувати справедливу компенсацію за масове використання її матеріалів у тренуванні ШІ-моделей.

AI-боти створюють мільйонні навантаження. А платити доводиться Wikipedia

Кожен, хто хоч раз відкривав статтю на Wikipedia, знає: сервіс безкоштовний, відкритий і створений волонтерами. Та для ШІ-компаній він перетворився на безцінний масив знань — і одночасно на джерело витрат для самої Wikipedia.

За словами Вейлза, боти великих мовних моделей прочісують увесь сайт, генеруючи величезний трафік і навантаження на сервери:

«Ми змушені встановлювати більше серверів, більше пам’яті, більше кешування. І все це — значні витрати, які виникають не через читачів, а через AI-компанії».

У той час як користувачі отримують інформацію безкоштовно, корпорації використовують цей контент для створення комерційних багатомільярдних продуктів, не компенсуючи збитків фонду.

Google вже платить. Інші компанії — у переговорах

Ще у 2022 році Wikimedia Foundation уклала угоду з Alphabet (Google), за якою техногігант платить за структурований доступ до інформації Wikipedia для тренування своїх моделей. Саме ці дані є критично важливими для ШІ-систем, які створюють OpenAI, Meta та інші гравці ринку.

Тепер Wikipedia хоче аналогічної співпраці з іншими компаніями.

«Добровольці, які підтримують сайт, не донатять для того, щоб субсидувати OpenAI чи інші комерційні продукти. Це просто несправедливо», — наголошує Вейлз.

Чи піде Wikipedia на жорсткі обмеження?

Попри свою відданість відкритості знань, Wikipedia розглядає можливість технічних обмежень для AI-скрейперів — наприклад, використання Cloudflare AI Crawl Control, яке дозволяє контролювати доступ ботів до контенту.

Вейлз визнає, що такий крок може стати ідеологічною дилемою, але підкреслює: фінансове питання потрібно вирішувати.

На запитання про можливі судові позови проти компаній, які використовують Wikipedia без оплати, він відповів:

«Не знаю. Ймовірно, наша „м’яка сила“ — просто засоромити їх — теж може спрацювати».

На фоні суперечки — старт щорічної кампанії збору коштів

Цікаво, що дискусія про плату від AI-компаній збіглася з запуском щорічної кампанії пожертв, у межах якої фонд звертається до читачів із проханням зробити внесок.

Традиційне повідомлення звучить так:
«Wikipedia — це інтернет, який нам обіцяли: корисний, безкоштовний і наповнений якісними знаннями, створеними людьми. Якщо ви це цінуєте, пожертвуйте $2.75 або $25».

При цьому фонд не заявляє, що цьогорічний збір пов’язаний із ростом витрат через ШІ. Але контекст говорить сам за себе.

Чому це важливо?

Суперечки навколо Wikipedia піднімають ключові питання цифрової епохи:

• Хто має оплачувати ресурси, на яких навчаються ШІ-моделі?

• Чи зобов’язані комерційні корпорації компенсувати дані, створені волонтерами?

• Як зберегти відкритість знань, не поставивши під удар фінансову стабільність проєкту?

Wikipedia існує завдяки силі спільноти та принципу нейтральності — навіть попри те, що підтримувати баланс у часи глобальних конфліктів стає дедалі складніше. Та сьогодні перед фондом стоїть новий виклик: захистити власне майбутнє у світі, де ШІ перетворює інформацію на золото.