ГО «Центр протидії кіберзлочинності “Кіберщит”» наголошує: викладені думки — це особисті позиції співрозмовниці й вони можуть не збігатися з позицією організації.

 «Фізична робота набридла — я шукала щось нове»

— Чому ви обрали роботу в офісі, а не іншу сферу?

— Раніше я працювала фізично, і в якийсь момент це просто набридло. Хотілося змін. Виклала резюме — мені швидко зателефонували й запропонували вакансію менеджера з продажу. На той момент це звучало просто і навіть цікаво.

— Ви знали, куди насправді йдете?

— Так, я чула про шахрайські кол-центри, які телефонують у Росію, видаючи себе за банківських співробітників. Але я не мала досвіду, тож не до кінця розуміла, як усе працює.

Перший досвід в індустрії

— Це ваш перший офіс такого типу?

— Так, перший. Я й повірила, що це менеджер з продажу — через недосвідченість.

— Які вимоги до співробітників?

— Комунікабельність, терпимість, стресостійкість. Жодних спеціальних знань. Російська мова — обов’язково.
Вік: до 35 років. Кажуть, “старших” навчати й мотивувати важче.

 «Співбесіда була в кафе — це здалося дивним»

— Де проходила співбесіда?

— У кав’ярні. Сказали, що так комфортніше. Спілкувалися менеджер та “психолог”.

— Скільки тривало навчання?

— У мене — тиждень. У когось — до місяця. Все залежить від здібностей.

Про графік та зарплату

— Який режим роботи?

— 5/2, вісім годин з перервою.

— Чи можна працювати менше?

— Ні. Працювати більше — можна. Менше — тебе просто звільнять.

— З чого складається зарплата?

— Ставка 20 тисяч + 20% від грошей клієнта. Зарплату дають стабільно — начальство боїться втратити працівників.

— Чи є штрафи?

— Є. За алкоголь, наркотики, куріння на робочому місці, порушення дрес-коду. Суми не озвучують.

Посада: «спеціаліст по роботі з проблемними клієнтами»

— Чим саме ви займаєтесь?

— Я працюю з “проблемними” клієнтами — тими, що спочатку передумали. Я не тисну, я переконую. У кожного є причина відмови — завжди можна знайти, як її обійти.

— Що кажете людям, які питають про вашу роботу?

— Що я менеджер з продажу або менеджер з фінансових послуг.

Схема роботи: від флірту до криптовалютних «інвестицій»

«Спамерши» — перша лінія атаки

— Які ще спеціалісти працюють у вашому офісі?

— Є дівчата, які сидять на російських сайтах знайомств — “Мамба”, “Дайвінчик”. Вони знайомляться з чоловіками, створюють образ успішної фінансово-грамотної жінки. Пояснюють, як “піднялися на інвестиціях”, і поступово підводять чоловіка до думки, що йому теж потрібен фінансовий консультант.

— Тобто вони грають роль «заможних дівчат, що надихають»?

— Так. Далі чоловік сам телефонує нам — так він більше довіряє. Ми знаємо, коли чекати дзвінка.

Інвестиції, яких не існує

— Як відбувається сам процес ошукування?

— Людина відкриває «особистий кабінет» на фейковій платформі.
Ми не крадемо гроші відразу. Людина сама переказує кошти — ми лише «ведемо» її. Їй показують фальшиві відсотки, дохідність.
Кошти повільно зникають, і лише коли все вичерпано — “гра” закінчується.

— Як саме росіяни переводять гроші?

— Через криптовалюту. Ми пояснюємо, що це «зручно і безпечно». 60% правди, 40% брехні — правило пропаганди.
Людина сама купує крипту і відправляє її на фейковий гаманець.

— Ви допомагаєте їм вчитися користуватися криптообмінниками?

— Так. Ми навчаємо — це частина маніпуляції. Людина виходить «фінансово грамотнішою», але без грошей.

Чому працюють лише по Росії?

— Чому не працюєте по інших країнах?

— Керівництво боїться привернути увагу правоохоронців інших держав.
І друге: позиція офісу — «брати лише з країни-агресора». Це подається як ідеологія.

Про мамонтів, ліди і «повагу»

— Чи використовуються терміни «мамонти» та «ліди»?

— Мамонтів — ні, це непрофесійно.
Лід — це потенційний клієнт, який проявив інтерес і вже вийшов на контакт.

— Ви справді поважаєте своїх клієнтів?

— Ми вдаємо повагу. Усередині всі розуміють, хто перед нами. Але роль спеціаліста потрібно грати до кінця.

Робочі умови: комп’ютери, гучна музика і запасний вихід

— Як виглядає ваше робоче місце?

— Комп’ютер, гарнітура, робочий телефон.

— Чи правда, що в офісах усіх змушують стояти й забирають телефони?

— У нас ні. Це залежить від керівництва. У нас лояльно.

— Навіщо вмикають гучну музику?

— Щоб співробітники не чули розмов один одного — це зменшує хаос.

Що робити у випадку «накриття» офісу?

— Вас інструктували?

— Так. Є запасний вихід. Якщо є час — тікаємо, попередньо блокуємо пристрої.
Якщо ні — блокуємо техніку й говоримо лише за присутності адвоката.

Про дах, донати і мораль

— Чи знаєте, хто «кришує» офіс?

— Ні. Ходять різні чутки, але нам таку інформацію не дають.

— Чи справді такі офіси донатять на ЗСУ?

— Так. 10% зі своєї частки працівники здають на збори — інколи на ЗСУ, інколи на благодійність.

— Вам не шкода людей, яких ви ошукуєте?

— Ні. Це громадяни країни, що вбиває українців.
Я сприймаю це як саморозвиток: я вчуся комунікації та наполегливості.
І переконую себе, що даю їм «знання».

Чи радите ви іншим іти в шахрайський кол-центр?

— Якщо думати про законність — ні.
Якщо про досвід — можливо, комусь це допоможе розвинути навички.
Але сприймати це як «легкі гроші» — помилка.
І, врешті, русня рано чи пізно закінчиться — і заробляти буде ні на кому.

Позиція «КІБЕРЩИТ»

ГО «Центр протидії кіберзлочинності “Кіберщит”» наголошує:

• шахрайські кол-центри є злочинними організаціями;

• їхні працівники — учасники злочинної діяльності;

• гроші ошуканих росіян не потрапляють на потреби держави та ЗСУ —
  вони осідають у кишенях власників схем;

• діяльність таких офісів псує міжнародну репутацію України;

• ошукування цивільних, навіть громадян країни-агресора, —
  кримінальний злочин за міжнародним правом.

Ми категорично не рекомендуємо працювати у будь-яких шахрайських структурах.

Повне інтерв'ю дивись на нашому ютьюб каналі