
Банк не повертає вкрадені гроші: що вирішує Верховний Суд
Двоє людей отримали схожі SMS від шахраїв і втратили гроші. Але судові рішення виявилися протилежними. Чому банк іноді зобов'язаний повернути викрадені кошти, а іноді виграє справу? Аналіз судової практики від ГО «Кіберщит».

Громадська організація «Центр протидії кіберзлочинності «Кіберщит» аналізує судову практику у справах про банківське шахрайство та пояснює, коли відповідальність за несанкціоновані операції може нести банк, а коли суд стає на його бік.
Вкрали гроші з картки — хто відповідатиме?
Коли шахраї отримують доступ до банківського рахунку, потерпілий зазвичай очікує, що фінансова установа поверне викрадені кошти.
Однак на практиці все значно складніше.
Банки можуть стверджувати, що операції підтверджувалися паролями, одноразовими кодами або через мобільний застосунок клієнта.
Але сам факт використання правильного пароля чи коду ще не доводить, що власник рахунку добровільно погодився на переказ грошей.
Саме тому суди досліджують не лише технічні дані операцій, а й поведінку клієнта, обставини отримання шахрайських повідомлень та докази, надані банком.
Чому Верховний Суд може ухвалювати різні рішення?
У новому відео «Кіберщита» розглядаємо два реальні судові випадки, у яких потерпілі зіткнулися зі схожими шахрайськими повідомленнями, але отримали різні результати судового розгляду.
Важливими можуть виявитися навіть деталі, які спочатку здаються незначними:
Чи передавав клієнт шахраям паролі, PIN-коди або іншу конфіденційну інформацію.
Чи переходив за підозрілими посиланнями.
Як швидко повідомив банк про несанкціоновані операції.
Чи надав банк належні докази того, що клієнт сприяв проведенню спірних платежів.
Які саме обставини встановили суди під час розгляду справи.
Важливо: використання шахраями платіжних реквізитів або засобів автентифікації саме по собі не завжди є достатнім доказом вини клієнта.
Перші хвилини після шахрайства можуть мати вирішальне значення
Якщо ви помітили підозріле списання коштів, необхідно діяти негайно.
Насамперед заблокуйте картку та доступ до рахунку, повідомте банк про несанкціоновані операції й вимагайте реєстрації відповідного звернення.
Збережіть SMS, повідомлення, історію дзвінків, виписки та інші можливі докази. Подайте заяву до поліції.
Не менш важливо письмово зафіксувати, що ви не надавали згоди на проведення спірних операцій, якщо це відповідає фактичним обставинам.
За українським законодавством відповідальність за неакцептовані платіжні операції визначається з урахуванням конкретних обставин, дій платника та надавача платіжних послуг.
«Кіберщит» пояснює, як захистити свої права
У новому відео ми детально аналізуємо судові рішення, аргументи банків та правові позиції, які можуть визначати результат спору.
Розповідаємо, чому один потерпілий отримує захист у суді, а іншому відмовляють, і як правильно діяти після викрадення коштів.
Головне, що варто запам'ятати: якщо гроші з вашого рахунку викрали шахраї, це ще не означає, що ви автоматично повинні нести всі фінансові втрати.
Напрямки діяльності
Вас також зацікавить
Чому вірусні повідомлення про кіберзагрози часто не містять доказів?
Українські моделі Mamay і Lapa вже доступні користувачам. Але чи готові вони до реальних задач?
Українські месенджери існують — але чи варто ними користуватись?
Це відео знімає купу страхів і непорозумінь щодо VPN.










