Саме вони зберігають інформацію про бізнес, нерухомість, землю, право власності, довіреності, спадщину, юридичні особи та громадян України.

І хоча багато хто думає, що злочинці “ламають реєстр боржників”, це міф.
⚠️ Реєстр боржників НЕ ламається і практично не має цінності для кіберзлочинців.

Зате цінність становлять зовсім інші системи — ті, де зберігається інформація, яка дозволяє заробити або підробити документи:

• Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців (ЄДР)

• Державний реєстр речових прав на нерухоме майно

• Єдиний реєстр довіреностей

• Спадковий реєстр / реєстр заповітів

Саме ці реєстри є головною ціллю українських та міжнародних хакерських угруповань.

🧩 1. Хто стоїть за зламами

У більшості випадків працюють не “хакери-одинаки”, а цілі кібергрупи, які складаються з:

🔹 А) Технічних виконавців

Ті, хто шукає вразливості, впроваджує віруси, краде ключі доступу, ставить шпигунське ПЗ.

🔹 Б) Організаторів — посередників

Вони не ламають нічого самі, але знають, що “замовити”, кому продати, як прикрити угоду.

🔹 В) Інсайдерів

Це ключова ланка.
Це можуть бути:

• недобросовісні реєстратори,

• працівники державних установ,

• співробітники приватних компаній, що мають легальний доступ до реєстрів.

Без них масштабні операції — майже неможливі.

🔹 Г) Юристи-«легалізатори»

Їхнє завдання — створити видимість законної основи змін у реєстрі (фальшиві довіреності, заяви, фіктивні документи).

🔓 2. Як злочинці отримують доступ до реєстрів

Більшість людей уявляє собі “високотехнологічний злам”. Але на практиці схема виглядає так:

1️⃣ Викрадають електронний ключ чи логін-пароль реєстратора

Через:

• фішингові листи,

• підроблені сайти входу,

• заражені файли,

• або продаж ключа самим реєстратором.

2️⃣ Підміняють комп’ютер реєстратора

Ставлять шкідливе ПЗ, отримують доступ до сесій або перехоплюють підтвердження.

3️⃣ Отримують доступ до державного реєстру

Не до всіх одразу — а до конкретного кабінету певного реєстратора.
Це дозволяє:

• змінювати дані,

• переписувати майно,

• створювати фіктивні довіреності,

• “ховати” певні записи,

• або навпаки — незаконно їх додавати.

4️⃣ Прибирають сліди

Злодії:

• маскують операції,

• переносять дії на “підставні” акаунти,

• використовують VPN/проксі,

• за потреби навіть «зливають» доступ після використання, щоб здавалося, ніби реєстратор сам винен.

💸 3. Навіщо зламують реєстри — реальні цілі

🏠 1. Рейдерство нерухомості

Квартири, будинки, склади, цілі ЖК — це найдорожчі “активи” кіберзлочинців.

🏢 2. Рейдерство бізнесу

Зміна власника компанії, статуту, засновників — класична схема через ЄДР.

📝 3. Фальсифікація довіреностей та заповітів

Це дозволяє:

• привласнювати майно померлих,

• продавати чужі активи,

• оформлювати фіктивні угоди.

🕵️ 4. Збір чутливих даних для шантажу

Витік з ЄДР або реєстру нерухомості — золота жила для:

• телефонних шахраїв,

• “колекторів”-вимагачів,

• політичного тиску,

• кримінальних схем.

🧠 4. Чому це можливо саме в Україні

Причини системні:

⚠️ 1. Інсайдери

Найсерйозніший ризик. Один недоброчесний реєстратор відкриває двері злочинній групі.

⚠️ 2. Нерівномірний рівень кіберзахисту між установами

Деякі ЦНАПи та органи місцевого самоврядування значно слабші за міністерські структури.

⚠️ 3. Людський фактор

Фішинг, помилки, довіра до «служби підтримки».

⚠️ 4. Старі системи та слабка логіка аудиту

Не всі реєстри модернізовані однаково.

🛡 5. Як протидіяти: рекомендації від “Кіберщита”

🔵 Для держави

• жорсткіший аудит реєстраторів;

• принцип “мінімальних доступів”;

• автоматичний моніторинг аномальних дій;

• багаторівневе підтвердження операцій;

• регулярні перевірки ключів доступу.

🟢 Для реєстраторів та посадових осіб

• НІКОМУ не передавати електронний ключ.

• Працювати лише на офіційному робочому ПК.

• Негайно повідомляти про підозрілі листи або “дзвінки з підтримки реєстру”.

• Використовувати окремі пристрої для роботи і особистого життя.

• Перевіряти зміни у системі журналів доступів.

🟡 Для громадян

• регулярно перевіряти свої дані в реєстрах;

• встановити моніторинг змін у реєстрах нерухомості;

• бути обережними з будь-якими сумнівними угодами з майном;

• не підписувати “довіреностей на все”.

📌 Висновок

Хакерські групи, які працюють із державними реєстрами, — це не про “комп’ютерний злам”, а про злам системи і людей.
Вони використовують:

• інсайдерів,

• слабкий кіберзахист,

• соціальну інженерію,

• старі процедури,

• юридичні лазівки.

Атакують не реєстр боржників — атакують юридичні та майнові основи країни:
реєстр нерухомості, ЄДР, реєстр довіреностей, спадкові бази.

Наш захист — у контролі, прозорості, кіберосвіті та системних змінах.
І в тому, щоб кожен громадянин знав: його майно — вразливе, якщо не вразливі системи, які його захищають.